Білі акації

Білі акації будуть цвісти
В місячні ночі жагучі,
Промінь морями заллє золотий
Річку, і верби, і кручі...

Будем іти ми з тобою тоді
В ніжному вітрі до рання,
Вип'ю я очі твої молоді,
Повні туману кохання...

Солодко плачуть в садах солов'ї,
Так, як і завжди, незмінно...
В тебе і губи, і брови твої,
Як у моєї Вкраїни...

Ось вона йде у вінку, як весна...
Стиснулось серце до крику...
В ньому злилися і ти, і вона
В образ єдиний навіки...

Поділитись сторінкою: