Степ

Як рано встану, гляну з порога –
З обрію сонце росте,
А від порога – в поле дорога,
Просто з порога – степ,
В небо закоханий степ...

Приспів:
Виходжу з хати, роси збиваю –
Все тут навколо просте, –
І чорним хлібом, і короваєм
Пахне мені мій степ,
Щедрий пахучий мій степ!..

Озолотився день пшеницями,
Небо синіє густе.
Степ задивився в світ криницями,
Думає думу степ,
Грозами зранений степ...

Приспів.

Стелиться вічність перед очима,
Гонами в небо росте,
А за плечима, а за плечима
З ранку до ночі степ,
Хлібом сподіваний степ...

Приспів.

Поділитись сторінкою: