Безодня

Руками, вустами, волоссям, плечима,
Мовчанням, словами, думками, очима,
Однакові й різні, ми рівні сьогодні,
Між нами півкроку, між нами безодня...
Маленька сховалася, в темряві лячно,
Я все відчуваю, я всю тебе бачу,
Я ковдрою теплою, кожухом стану,
Якщо ти попросиш, як не перестанеш...
Листами, світлинами, текстами, снами,
Ні! Не передати, що діється з нами.
Я знаю, як часом буває самотньо,
До тебе півкроку, до тебе безодня...
Якби докричався, якби ти почула,
Навшпиньки, навпомацки, навпіл лечу я!..
Скажи, чи Нам з іншими буде так само,
Руками, плечима, волоссям, вустами?..

Приспів:
Тебе, тебе
Я дарма серед ночі кличу!..
Тебе, тебе
Не продам і не позичу!
Тепер, тепер
Скелею із солі стану,
Але, але
Віритиму мов в останню!..

Наш світ під три чорти несеться,
Як вибуху хвиля, як річкою крига!..
Нехай шкереберть все це і догори дрига,
Твій голос прямісінько в серце...

Приспів.

Віритиму, немов останній ти...

Поділитись сторінкою: