|
Поставив собі метало-пластикові очі,
Новий підхід, хоча ідея не нова –
Залишити світ поза собою, і я хочу
Маленький бункер край села...
Поставив собі метало-пластикові вуха,
Тихо тепер, ніякий звук не долина.
І будь-який крик притишить до дзижчання мухи
Маленький бункер край села...
В мозок поставив доктора Веба,
Не для понтів, а щоб не боліла голова,
Тільки тепер для щастя треба
Маленький бункер край села...
Поставив собі метало-пластикове серце,
Може, глухе, але принаймні на віка.
Тому що безпека – головне, а в ній найперше –
Маленький бункер край села...
Через пітьму, через тумани
Світить мені надії зіронька мала,
Раєм земним для мене стане
Маленький бункер край села!
Маленький бункер край села!.. Поділитись сторінкою:
| |