Мамі

Якби ж ми чули,
Як серця наших матерів
В тривозі б'ються без кінця
За доньок і синів.
За доньок і синів своїх,
За їх спокійний сон,
За те, щоб лилося добро із їх вікон.

Якби побачити могли
Ми очі матерів,
Як сльози і не раз текли
Від спогадів тих днів,
Коли радів молодший син,
А старший поруч був,
Фотоальбом такий один...
Час швидко промайнув!

О, Боже, діти, знали б ви,
Як потішать мам,
Слова про прощення й любов –
За все спасибі вам!
Додому якось повернусь
І тихо прошепчу:
Мам, пробач мене за все!..
Я тебе люблю!

Поділитись сторінкою: