Крізь весни, літо я йшов до тебе

А ми зустрілись так пізно з тобою,
Як осінь золотить листя у клена....
Нам доля прочинила небо весною,
Щоб подарував мільйон троянд для тебе...

Крізь весни і літо я йшов до тебе,
Щоб принести осені чарівну красу,
І журавлинну пісню синього неба
А у ноті сказати, як тебе люблю!..

Явір на струнах нам виграє на скрипці,
Для закоханих підбирає тихі акорди,
Небо шило плаття в золотавій нитці...
Вклонились дуби, граби, барони, лорди...

Розпещено вітер розчісує волосся...
На крилах мрій несе у блакить голубу,
І все, що наснилось наяву, збулося!
Ми щасливі в коханні в осінь золоту!..

Поділитись сторінкою: