|
Жалуй, ненько, та й поки ж я у тебе,
Жалуй, ненько, та й поки ж я у тебе,
Як піду ж я та й до неньки чужої...
Як піду ж я та й до неньки чужої,
Як піду ж я та й до неньки чужої,
Та й не буде ж та й воленьки такої...
Чужа ненька та й вона ж не рідненька,
Чужа ненька та й вона ж не рідненька,
На словечко та й вона ж не вірненька...
Слово скажеш, та й вона ж перекаже,
Слово скажеш, та й вона ж перекаже,
Діло зробиш, та й вона переробе...
Діло зробиш, та й вона переробе,
Діло зробиш, та й вона переробе,
Сядеш їсти, та й вона ж скоса гляне...
Ще ж ти, доню, та й в нас не робила,
Ще ж ти, доню, та й в нас не робила...
Обізвалась та й найменша зовиця,
Обізвалась та й найменша зовиця,
Вона ж мені та як та рідна сестриця.
Нащо ж було та й чуже дитя брати,
Нащо ж було та й чуже дитя брати,
Як тепер же та й йому докоряти?.. Поділитись сторінкою:
| |