| |
Як зима настала, холодно всім стало,
Пішов дід до лісу за дровами,
А за ним, як хвостик, вірний його песик,
Йшли вони полями й дібровами.
Як прийшли до лісу, назбирав дід хмизу,
Не рубав дерева, бо ліс любив,
А коли потому повертав додому,
Непомітно так рукавичку згубив.
Приспів:
Рукавичка невеличка серед лісу лежить,
Загубилась рукавичка, загубив її дід.
Рукавичку невеличку припорошує сніг,
Стала домом рукавичка для звірят лісових!..
Бігла лісом мишка, бачить - рукавичка,
Тут я буду жити, - сказала вона,
Прискакала жабка, зеленая лапка,
Мишка в рукавичці вже не одна.
Потім прибіг зайчик, зайчик-побігайчик,
Стало в рукавичці вже троє їх,
І руда лисичка, лисичка-сестричка
Хитро попросилась, впустили й її!
Приспів.
Сірий вовчик-братик проситься до хати,
Холодно, аж труситься вовчий хвіст,
І кабан іклатий хоче ночувати,
Рохкає, тупоче на цілий ліс.
Так вони шуміли, так вони пихтіли,
Що з берлоги виліз ведмідь на сніг,
Бо гуртом тепліше, краще й веселіше,
Він у рукавичку поліз до них!
Приспів.
Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка,
Зайчик-побігайчик, кабан і вовк,
Лисичка-сестричка і ведмідь кудлатий
Ледве помістилися, ох-ох-ох!
Дід із песиком пропажу вже шукали,
Змерзли руки дідові в холоди,
Як загавкав песик, звірі полякались
І порозбігалися, хто куди!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
