|
Линути навмання в невідомий світ...
Рвуть на тобі вбрання чорні пальці віт.
Той, хто зростив твій сад,
Сам же його й спалив.
Кличуть тебе назад сто лукавих слів.
Той, хто спалив твій сад,
Кличе тебе назад!..
Приспів:
Перепливи... Перебіжи...
Переживи... Перетужи...
Не повертайся!..
Не озирайся!..
Серед тяжких заклять і гірких дилем
Зрада, немов печать, обпіка жалем.
Спогад – немов фантом
Серед побляклих трав...
Бути твоїм хрестом він не має прав!
Зрада – немов печать,
Тільки себе не зрадь!
Приспів.
Знай: що було колись, то лише мара.
Зважся і відхрестись від його тавра.
Що визначає нас?
Те, куди ми йдемо.
Вір у цілющий час і в своє кермо!
Перед тобою вись,
Тільки не озирнись!
Перепливи море журби...
Переживи... Перелюби...
Не повертайся!..
Не озирайся!..
Приспів.
...Не повертайся!..
Не озирайся!.. Поділитись сторінкою:
| |