Тиха ніч

Тиха ніч над хатою моєю
Піднялась до купола небес,
Я ж стою із думкою своєю,
Від життя чекаючи чудес...

Хоч і див, я знаю, не буває,
Але вдача в кожного така:
Що живеш і все чогось чекаєш,
Як коханий любої чека...

Знаю те, що завжди справедливість,
Наче потяг, не прийде в свій час...
Я живу і вірю у те диво,
Що так часто оминало нас!..

Я стою і мрію про казковість
І чекаю я від ночі див...
Я не вірю в нашу випадковість,
Як не вірю в те, що я тут жив...

Хочу я летіти над землею
І кажу: ніколи ти не вмреш,
Оживеш казковою зорею
Поміж цих незвіданих безмеж!..

Бо нічого тут мені не треба,
Хочу лиш божественних ночей,
Й полетіть зорею до синь-неба
У безсмертнім відблиску очей!

Поділитись сторінкою: