Пшениця колоситься

На полі килимом лежить
Доспіле жито,
Купається вечірняя роса,
Тебе немає та минає літо,
Дозріла сонцем нива золота...
Згадалось, як гуляли до світанку,
І вітер нам наспівував пісень,
При зорях ми давали обіцянку,
І зустрічали кожен новий день!..

Приспів:
А в полі хвилею пшениця  |
Та колоситься,           |
А моє серденько до твого |
Серця проситься,         |
Тріпоче жайвір і зліта   |
Твоєю звісткою,          |
Я за тобою полечу        |
І стану піснею!          | (2)

Ти в місті вже давно,
А я на полі кладу
В покоси жито у жнива,
В спекотні дні,
В ночі, як сяють зорі,
Перед очима тільки ти одна,
Кохання інше в тебе є, напевно,
Та я тебе чекаю, як колись...
І все надіюсь, та, мабуть,
Даремно шепчу про себе:
Люба повернись...

Приспів.

Поділитись сторінкою: