Друзям

І знов акація цвіте,
І теплий вітер горне віти,
Я пригортаюся до світу,
Цілую літо золоте.
Душа спочине від тривог,
Де без провини жде спокута,
Мій краю, щемні мої пута,
Мій біль і щастя, гріх і Бог.

Приспів:
Додому їду на добре слово,
До щирих друзів обов'язково,
Де все так ясно і зрозуміло,
Де чорне – чорне, а біле – біле.
Додому, додому,
Додому на добре слово!
Додому, додому, додому, додому!..

Над Україною пора,
Яка ніде така не знана,
А те, що діється із нами,
Ні слів не просить, ні пера.
Красою зраненому знов
Це диво буде довго сниться,
Як половіючій пшениці
Вітерець шепоче про любов.

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: