| |
Їдемо, їдемо з міста,
В місті - занадто тісно.
Їдемо, їдемо разом,
Дружна уся сім'я.
Їдемо, їдемо в гості,
В гості до бабусі
Тато, мама, і звичайно я!
Разом в машину сідаєм,
Тато у нас питає:
Хто не закрив дверцята?
Ми - в один голос: Не я!
Їдемо, їдемо в гості,
В гості до бабусі
Тато, мама, і звичайно я!
Тато машину заводить,
Сонечко тільки-но сходить,
І виїжджаємо з двору, -
Кличе батьків земля.
Їдемо, їдемо в гості,
В гості до бабусі
Тато, мама, і звичайно я!
Їдемо вулицями міста,
Тихо навколо і чисто,
Нам на прощання махає
Тільки дерев гілля.
Їдемо, їдемо в гості,
В гості до бабусі
Тато, мама, і звичайно я!
Місто закінчилось раптом,
Та сумувати не варто,
Бо за віконцем навколо
Зелень, ліси й поля.
Їдемо, їдемо в гості,
В гості до бабусі
Тато, мама, і звичайно я!
Річку ми переїжджаєм,
З моста її розглядаєм,
Там унизу над водою
Листя верба схиля.
Їдемо, їдемо в гості,
В гості до бабусі
Тато, мама, і звичайно я!
Далі побіля́ діброви
Коні пасуться й корови,
А в синім небі над ними
Зграя пташина кружля.
Їдемо, їдемо в гості,
В гості до бабусі
Тато, мама, і звичайно я!
Сині попереду гори,
Скоро приїдемо, скоро!
Радо стрічають нас гори,
Бачимо їх звіддаля!
Їдемо, їдемо в гості,
В гості до бабусі
Тато, мама, і звичайно я!
Вже під'їжджає машина,
Видно бабусі хатину,
Видно садочок вишневий,
Видно гніздо журавля.
Ось і приїхали в гості,
В гості до бабусі
Тато, мама, і звичайно я! Поділитись сторінкою: 
| |
