Пам'яті Ігоря Білозора

Вже третій день горить сумна свіча
І три віки пече невинна страта.
Печальні леви на порубаних плечах
Несуть із битви закатованого брата.
Вогнями творчими не молиться вікно,
Блукає скрипка непорочною вдовою.
Її не тішать лаври і вино -
Вона стужилася, як жінка за любов'ю...

Приспів:
А там, за підлістю, у всесвіті Христа,
Куди сокира не дібралася Пілата,
Навколо Вічності літає золота,
Душа окрилена, безкрилими розп'ята!

І скрипка плаче в три акорди,
В сім доріг,
І, мов кохана, припадає до могили:
"О Господи, чому ти не вберіг -
Я звуками всіма його любила!"

Приспів.

Поділитись сторінкою: