Дощ-мандрівник

Дощ-мадрівник десь із хмарами зник,
Він змочив і забув наше місто.
Він полетів, може, у Тель-Авів,
А, можливо цілком, в Сан-Франциско...

А я не хочу тих світів, мені не треба,
Нехай іде той дощик за моїм вікном,
Мені б лиш сяяв рідний край, як сонце в небі,
І цвів як сад цвіте весною за селом!

Пахне й цвіте - це красуня іде,
А хлопчина її доганяє,
Знає він вже, що у світі дівчат
Таких гарних, як в нас, не буває!

І я не хочу тих світів, мені не треба,
Нехай іде той дощик за моїм вікном,
Мені б лиш сяяв рідний край, як сонце в небі,
І цвів як сад цвіте весною за селом!

Поділитись сторінкою: