Вітер Всесвіту

Вітер снігом пише білу п'єсу,
Щось тихенько лагідно співа.
Урочисто плине вічна меса
І летять по Всесвіту слова.

То слова надії та кохання,
Що летять, неначе журавлі.
Вітер всюди рознесе зізнання,
Що любити можуть на Землі.

Ця любов зігріє цілий Всесвіт,
Закружляє в зорянім танку.
Музика полине в піднебесся,
Утворивши зоряну ріку.

Так, любов тривоги перекреслить,
До сердець далеких знайде путь...
Вітер кольорову пише п'єсу –
І любов цієї п'єси суть...

Поділитись сторінкою: