А мій батько, як цвіт, зав’язав мені світ

А мій батько, як цвіт, зав'язав мені світ,
Моя мати, як зоря, рано заміж віддала.        | (2)

Віддали мя молоду у чужую сторону,
У чужую сторону на великую сім'ю.             | (2)

А велика сім'я рано спати лягла,
А мене молоду посилають по воду.              | (2)

Я по воду іду, мов та бджілка гуду,
Слізоньками ся вмиваю, кернеченьки не знайду. | (2)

Я криницю знайшла і води набрала,
Ще неповні відра були, я сльозами долила.     | (2)

Я з водою іду, мов та бджілка гуду.
Хтось в коморі розмовляє, мати сина підмовля. | (2)

– Ой, ти, сину ти мій, ти, дитино моя,
Чом горілку не п'єш, чому жінку не б'єш?      | (2)

– Я горілку не п'ю, бо горілка гірка.
Свою жінку не б'ю, бо вона ще молода.         | (2)

Не на те я ї брав, щоби я її бив,
А на те я ї брав, щоби я її любив.            | (2)

Поділитись сторінкою: