Косар

Понад полем іде,           |
Не покоси кладе,           |
Не покоси кладе - гори.    |
Стогне, стогне земля,      |
Стогне море,               |
Стогне та гуде!            |
Косаря уночі               |
Зустрічають сичі.          |
Тне косар, не спочиває,    |
Й ні на кого не вважає,    |
Хоч і не проси.            | (2)

Приспів:
І мене не мине,            |
На чужині зотне,           |
За решоткою задавить,      |
За решоткою задавить,      |
Хреста ніхто не поставить  |
І не пом'яне.              | (2)

Не благай, не проси,       |
Не клепає коси.            |
Чи то пригород, чи город,  |
Мов бритвою, старий голить |
Усе, що даси.              |
Мужика, й шинкаря,         |
Й сироту-кобзаря.          |
Приспівує старий, косить,  |
Кладе горами покоси,       |
Не мине царя.              | (2)

Приспів.

Понад полем іде,
Не покоси кладе,
Не покоси кладе - гори.
Стогне, стогне земля,
Стогне море,
Стогне та гуде!
Косаря уночі
Зустрічають сичі.
Тне косар, не спочиває,
Й ні на кого не вважає,
Хоч і не проси.
Не благай, не проси,
Не клепає коси.
Чи то пригород, чи город,
Мов бритвою, старий голить
Усе, що даси.
Мужика, й шинкаря,
Й сироту-кобзаря.
Приспівує старий, косить,
Кладе горами покоси,
Не мине царя.

Приспів.

Поділитись сторінкою: