Ба-ла-мут

Він живе навпроти мене,
У квартирі номер сім.
Хлопець, наче навіжений,
Непокоїть цілий дім.
Він герой дзвінких скандалів.
То був там, а то вже тут...
Недарма його прозвали
У будинку – Баламут.

Приспів:
Ба-ла-мут!..          |
Так тебе усі зовуть.  |
Бала-бала-бала-мут... |
Ба-ла-мут!..          | (2)

На подвір'ї він, як вітер,
Гра в футбол чи у хокей.
Взимку та спекотним літом
Завжди в нього все о'кей.
Має він веселу вдачу,
Бешкетує кожну мить.
І не скиглить, і не плаче,
Коли навіть не щастить.

Приспів.

Баламут, як справи?
Що робиш?
Завтра вийдеш гуляти?
Ні!.. А чому?..
Баламут!..
Привіт, Баламут!..

Баламут він, та для мене –
Це найкращий мій сусід.
Знаю я уже напевно:
Не такий він, як  усі.
В ньому сонце залишило
Жменьку променів своїх,
В нім вирує легкокрилий
Дух незвіданих доріг.

Приспів.

Поділитись сторінкою: