Долонька

Непосиди дітки бігають швиденько,
Бо у них моторчики заді є маленькі.
Непосиди дітки, іграшки ламають,
А долоньки -- пальчики їм допомагають.
А мої долоньки-пальчики слухняні,
Помагають татові і бабусі й мамі.
Вправні мої пальчики трудяться щодня,
І за це я кожному дав своє ім'я.
Це - Великий та міцний
На долоньці головний.

Цей, покаже нам усе,
Кожну річ якось назве,
В мандрах вкаже вірну путь.
Вказівним його всі звуть.

Цей живе по-середині,
Та найдовший у родині,
Він Середній, між братами,
У роботі завжди з нами.

А наступний, розлінився,
Й жить без імені згодився.
Не хотів нам помагати -
Безіменним його звати.

А мізинчик - наш пестунчик
Він бешкетник й веселунчик.
Хоч найменшим уродився
У роботі пригодився.

Щоб усе запам'ятати треба ще раз проказати:
Цей - великий та міцний, цей мій пальчик - вказівний.
Цей - середній працьовитий, безіменний - наш сердитий,
Та найменший між братами, мій мізинчик перед вами.

А, щоб Ваші пальчики, час не дармували
Треба, щоби Ви також гарно їх назвали.

Поділитись сторінкою: