Танго кохання

Неждано стрілись – радісно, жадано.
Враз повернулись юності літа!
Як ти мені промовила: "Коханий" –
Я в небеса вдоволено злітав.
І відповів схвильовано: "Кохана".
І квітнуть ніжно й трепетно уста.

Тепер ми знову долею зігріті.
І ти така душею молода!
Нас полонить-п'янить медове літо,
Нам стеле килим осінь золота.
Палке кохання – сонячне, привітне,
Пора чудова, щедра, саме та.

Стрічаєм разом лагідний світанок.
Чаклунка-ніч – вона ж така ясна!
Кохання справжнє те, яке останнє.
Плодами сяє яблуня рясна.
Кохання танго – незвичайний танець.
Такого щастя білий світ не знав.

Поділитись сторінкою: