| |
Ой, був собі чоловік
І мав він п'ять дочок,
Як ягідочок.
Першу віддав за сапожничка,
За сапожничка, за ремісничка.
Приспів:
За такого невеличкого,
З отаким носом,
З отаким вусом,
З отакою бородою,
З отакою головою,
Отакий балухатий.
Отакий череватий,
Отакий плечистий,
А що за нечистий.
І гріху, і сміху,
І веселості премногія.
Другу віддав за хлібничка,
За хлібничка, за ремісничка.
Приспів.
Третю віддав за сопілничка,
За сопілничка, за ремісничка.
Приспів.
Четверту віддав за перничка,
За перничка, за ремісничка.
Приспів.
П'яту віддав за книжника,
За книжника, за ремісника.
Приспів.
Перший зять їде,
Фуру чобіт везе.
Батькові отакі,
Матері отакі,
А дівчатам черевички,
Сякі-такі невеличкі.
І гріху, і сміху,
І веселості премногія.
Другий зять їде,
Фуру хліба везе.
Батькові отакого,
Матері отакого,
А дівчатам палянички,
Сякі-такі невеличкі.
І гріху, і сміху,
І веселості премногія.
Третій зять їде,
Фуру сопілок везе.
Батькові отаких,
Матері отаких,
А дівчатам сопілочки,
Сякі-такі невеличкі.
І сміху, і гріху,
І веселості премногія.
Четвертий зять їде,
Фуру перів везе.
Батькові з павича,
Матері з деркача,
А дівчатам із синички,
Сякі-такі невеличкі.
І гріху, і сміху,
І веселості премногія.
П'ятий зять їде,
Книжки везе.
Батькові отакі,
Матері отакі,
А дівчатам трафалай —
Перекинув та й читай.
І сміху, і гріху,
І веселості премногія. Поділитись сторінкою: 
| |
