Не цурайсь родини, брате

Світить місяць у дозорі,
Ясні зорі доганя.
А по місячній дорозі
Неборак веде коня.
Про недолю зажурився,
Зовсім спокою нема.
Сам не зна, де опинився.
А на часі вже жнива.

Приспів:
Не цурайсь родини, брате,
В поле рідне повертай.
Щоби долю обирати,
Треба Господа питать.

Не подумав – дім покинув,
На чужині загаса.
Не шукає в тому винних,
Бо найбільше винен сам.
Блудний сину, схаменися,
Та мерщій коня сідлай.
Ріднокраю поклонися,
Долю праведну не лай.

Приспів.

Не шукай в чужині раю,
Хай там як вона сія.
Рідний дім не вибирають,
Над усе – земля твоя.
Всім погідно жити треба,
Один-одному годить.
Бо на всіх єдине небо,
Бо Господь на всіх один.

Приспів.

Поділитись сторінкою: