Нам плакати негоже

Нас знову доля запитала:
"Чиї ми є і хто такі?"
На плечі хрест важкий поклала,
Як вже не раз впродовж віків.
Нестерпно давить плечі ноша,
Ввігнати хоче в світ пітьми,
Але нам плакати негоже,
Не того роду й крові ми.

Приспів:
Не до лиця стояти на колінах
Козацьким внукам з берегів Дніпра.
Понад усе нам Мати-Україна
І воля, бо вона її сестра!

Йдемо ми в бій в ці дні буремні
Не ради слави, чи царів.
Свою бороним рідну землю,
Що нам дісталась від дідів.

Приспів.

Хай вороги і їх васали
Не забувають ні на мить:
Ой, хто наш мирний дім підпалить,
У тому ж полум'ї згорить.

Приспів.

Поділитись сторінкою: