Гайя

Зґвалтоване тіло ножами й металом,
Кричить у агонії, легше не стало,
Легені попалені, очі застелені,
Що було лицем – стало пустелею.
Нафтою-кров'ю залиті джерела,
Ранами в тілі лежать міста й села,
Сльози і ті смердять кислотою,
О, моя мамо, що стало з тобою?

Приспів:
Кричить і ридає, кричить і ридає,
Моя мати Гайя, моя мати Гайя...
Кров'ю гниє, пустелями дихає,
Моя мати Гайя плаче і схлипує...

Ґвалтована бурами цивілізації
На благо раси, на благо нації.
Випили кров, розлили по машинах,
Волосся спалили, порізали спину.
Плоть обірвана, димить в екскаваторах,
Діти всі зібрані в зоопарках-концтаборах.
Кашель вулканами, стогін землетрусами,
Крок до суїциду... Ми самі її змусимо...

Приспів.

Поділитись сторінкою: