Старий клен

Клен старий, клен старий
Гіллям в шибку стукотить,
На прогулянку із друзями нас кличе.
І чому, і чому
Так ясніє мені світ?
А тому, що є в нім ти і йдеш навстрічу.

Вже давно, вже давно,
Вже давно розтанув сніг,
Знов весна, немов у гості, завітала.
І чому, і чому,
Чом так радісно мені?
А тому, що в тебе усмішка заграла.

Ти поглянь, ти поглянь,
Ти на небосхил поглянь:
Ані хмарки, чистотою він аж сяє.
І чому, і чому,
І чому співа баян?
А тому, що баяніста хтось кохає.

Поділитись сторінкою: