Мамо

Мамо, мамо, де живуть загаслі зорі?
Мамо, мамо, знову сняться віщі сни!
Мамо, мамо, розкажи, чому надворі
Перша осінь, що без тебе,     |
Відреклася від весни?         | (2)

Мамо, мамо, у полях самі стеблини.
Бачиш вітер, їх із ранку обірвав.
Пригадай-но, як із пухом тополиним
Нашу хату, cум лелечий,       |
Тихим ранком огортав.         | (2)

Не згадаєш... заросла бур'яном стежка.
Не пригорнеш, через мармуру полон.
Знаєш, мамо, я тепер твої сережки
Подарую своїй доні,           |
В ніч перед святим Різдвом... | (2)

Поділитись сторінкою: