Дві вербиченьки

Дві сестрички, два сердечка. Та на двох журба одна.
Покохали легінечка. А де троє - там біда.
Дарував одній лелію. Іншій - маки, наче кров.
Й обидвом давав надію на взаємність та любов.

Приспів:
Дві  вербички, вербиченьки, доля теж  на двох одна.
їм співає чиста річка: де є троє там журба.
Дві  вербички,вербиченьки. Любить двох одна ріка.
Віти сплетені в косички. Де є троє - там біда.

У суботу він чорнявій в коси квіти заплітав,
А в неділю на білявій оженитись обіцяв.
Гірко плакали сестрички, не ховали більше сліз.
Горе вилилось у річку й звідкись виріс верболіз.

Приспів.

Дивувалися сусіди, де поділись дві сестри,
А над тихою рікою обнялися дві верби.
Дві вербиченьки вербички, тонкий стан, довга коса,
А із віт, неначе сльози, тихо падає роса.

Приспів.

Поділитись сторінкою: