Джоно

Гди над намі небо плаче,
Мокно твое злоте влоси,
Пьенкно іст споткане наше,
Як листонош гдесь уносіт.
Над гурамі соньце свеці,
Сребрни ксенжиц за гурамі,
Едно з другім сеу пшэгалья,
А мі сеу кохами.

Жоно моя, серце моє,
Нема таких, як ми двоє,
Бо я кохав очі твої
До шаленства, до вечора!

Ми на світі тільки двоє
І кохання наше хвалять,
Навіть небо не боїться,
Що розлука нас віддалить.
Над горами сонце світить,
Срібний місяць за горами,
Одне - друге так міняє,
А я так кохаю.

Жоно моя, серце моє...

Поділитись сторінкою: