Солодко-гіркий романс

Ось бачиш, утіхи нема без плачу...
Приправи до страви тобі уточу:
Нехай після смак озивається пряно й гіркаво.
Додам тобі трути-отрути в меди:
Цілую-цілую – та й вжалю, гляди,
Й візьмуся ізнов цілувать, цілувать без угаву.
Додам тобі трути-отрути в меди:
Цілую-цілую – та й вжалю, гляди,
Й візьмуся ізнов цілувать, цілувать без угаву.

Солодкий умить приїдається смак.
По-своєму з того рятується всяк:
Хто цмулить гірку, хто чужу обнімає дружину...
Щоб ти на чужих не дивився дружин –
О ні, я тебе не довірю чужим! –
І ласу, й терпку власноруч приготую поживу.
Щоб ти на чужих не дивився дружин –
О ні, я тебе не довірю чужим! –
І ласу, й терпку власноруч приготую поживу.

...Від раю без краю до пекла без меж...
Ти бачиш, ти чуєш, ти віри не ймеш –
Я правду скажу, хай прониже, мов дотик металу:
Чаруй мене, любий, як знаєш чаруй,
Даруй мені радість і сльози даруй,
І тільки байдужості мертвій не дай на поталу.
Чаруй мене, любий, як знаєш чаруй,
Даруй мені радість і сльози даруй,
І тільки байдужості мертвій не дай на поталу.
...І тільки байдужості мертвій не дай на поталу.

Поділитись сторінкою: