Зорі в ту ніч не падали

Катери плесо гладили,
Гладили, гладили...
Зорі в ту ніч не падали
В ноги дерев-прочан.
Зорі в ту ніч не падали,
Й примху свою невгадану,
Крадену,
Я сховала під причал.

Не озирнулась з палуби,
З палуби, з палуби...
Хоч попрощатись мала би
З тим, хто дививсь услід.
Не озирнулась з палуби,
Не озирнулась з палуби –
Впала би
Знов йому до рук, мов плід.

Де моя мрія? – там вона,
Там вона, там вона...
У німоті зоставлена,
Вкутана в саван сну.
Річка в тумані танула,
Я у тумані танула –
Тямила: все мине і я мину...

Поділитись сторінкою: