|
Книгу Божу маю я, хоч поношена вона...
Дні пригадую давно минулії;
Моя мама там знайшла дар спасіння у Христа.
Не забуду я щасливих тих хвилин!
О, чудова, найдорожча Книга Божа
Я люблю, люблю тебе: Ти зблудити не даєш,
В Царство Боже нас ведеш,
В Край, куди прийме Господь вас і мене!
Пам'ятаю: про Христа все читала мама там,
Як любив, страждав, вмирав Він на хресті.
Я уважно слухав все... Пам'ятай, то за тебе,
Говорила мама: Ти Його люби!
Те давно-давно я чув, але слів тих не забув.
І мені та Книга світлом є в житті.
Я слова Христа люблю, все вперед за Ним іду,
Щоб до щастя вічного життя дійти. Поділитись сторінкою:
| |