Діамантова осінь

Тумани ранні над садами
Здіймаються в безхмарну вись.
Смачними яблуня дарами
Рясне гілля схиляє вниз.

Вишневі ранки непомітно
В осінню свіжість забрели,
І трави стеблами уклінно
Від діамантів зацвіли.

Дніпрові води темні, хмурі
Ховають блиск в своїх очах.
І вже осінні рвійні бурі
Гуляють в синіх небесах.

В саду дерев жовтіє листя.
Калина погляд приверта,
Стоїть нарядна у намисті,
Красою душу огорта.

І подих бабиного літа
Мережить прядивом в лісах...
Осіння знітиться еліта,
Як сніг приляже на полях.

Поділитись сторінкою: