Я народивсь...

Я народивсь опівдні віку,
Тому такий-от бунтівливий,
Що вчусь без міри і без ліку
Плечем розштовхувати зливи.

Я народився на Покрову,
Коли зима встає з причалів,
І тому до моєї крові
Ще трохи додано печалі.

Я народивсь  тоді, як осінь
Була на ніжність дуже щедра,
І через те вона і досі
Спадає в душу теплим щемом.

Пролине геть весни клечання,
Злетить у вирій літа диво...
А от у вірності прощання
Одна лиш осінь незрадлива.

І ви, як сонце зійде медом,
Як зберете в снопи колосся, –
Зайдіть хоча б на день до мене:
Я вас навчу любити осінь.

Поділитись сторінкою: