Сніжинки

Була влітку земля красива,
Гарне вбрання вона носила.
Влітку трави росли зелені
І співали пташки веселі.
Та минуло тепленьке літо.    |
Як же землю тепер зігріти?   | (2)

Приспів:
Сніжинки летять із неба,     |
До мене летять, до тебе.     |
Біленькі летять сніжинки     |
На землю, немов пушинки.     | (2)

Приспів.

Восени Бог про землю дбає,
Мов на свято її вдягає.
Розмальовує всюди листя
Наш Господь в кольори барвисті.
А зимою морози люті          |
Як же землю тепер вдягнути?  | (2)

Приспів.

Та осіння пора минає,
Сонце землю не зігріває.
Бо приходить в міста і села
Білосніжна зима весела.
Бог і взимку про землю дбає: |
Білим килимом накриває.      | (2)

Приспів.

А весною засяє сонце,
Білий килим розтане зовсім.
Напоїть ним Господь всю землю,
Щоби трави росли зелені.
Та весною, і теплим літом,   |
Навіть взимку співають діти. | (2)

Приспів.

Поділитись сторінкою: