Вірні сини України

Світку білий, чорний з диму
Ніч, як день і день, як ніч.
Ви вмирали, дзвони грали,
Воля й правда йшла на січ.
Україно, Україно, плач за ними і тужи,
Вже не вернуться до хати твої красені-сини.
Україно, Україно, плач за ними і тужи,
Грудку земленьки святої  їм на груди поклади.

Сніг гарячим був від крові,
Світе мій, чи вже не мій...
Ви вмирали, дзвони грали
Честь і віра йшли у бій.
Україно, Україно, шаль вдовину одягни
Вже не вернуться до тебе твої хлопці-козаки.
Україна, Україна в серці зраненім жила.
Це за тебе, Україно, краща сотня полягла.

І монах ще зовсім юний,
Став старим у ніч оту.
Ви вмирали, дзвони грали.
Зло й добро зійшлось в бою.
Україно, Україно, ти за них живи й люби.
Вже не вернуться до дому твої вірнії сини.
Україно, Україно, ти їм пісню заспівай:
Ви вмирали, дзвони грали, онімів з розпуки край....

Поділитись сторінкою: