Над плесом вічного Дніпра

Над плесом вічного Дніпра
Розкинулись міста і села.
І не одна зійшла зоря,
Щоб стали дивними оселі.

У нас є рідна сторона,
Що породила й надихала.
Не осторонь була рідня,
Як Україна колихала.

І нам не треба протиріч,
Коли єднає рідна мова!
Прийдешні роки нам навстріч
Звучать,як музика, чудова.

На історичній тій путі
Ми знали: вибір наш свідомий,
Як храмів бані золоті,
На православнім нашім домі.

Над плесом вічного Дніпра
Квітує велич України.
Незвична світу ця пора,
Що перед ними - Берегиня!

Поділитись сторінкою: