Не прошу

Я не можу сказати, що я іншим став,
Що із того, як скажу, що все вже не так.
Ти знайшлася сама, я тебе не шукав,
Та все, що солодко й довго втрачає свій смак.

Розігрій мене жаром своїх очей,
Остуди мене лезом холодних слів.
Я зморився від марних чужих речей,
Я хочу, щоби ти знала: я кохав як умів.

Більше я не прошу. Що мені треба ще?
Більше я не прошу...

Ти прокинешся рано й мене не знайдеш,
Я піду в хуртовину шукати Весну,
Із замерзлих віконець за мною не стеж,
Я в дорозі не згину та назад не прийду.

Не попели мене жаром своїх очей,
Не студи мене лезом холодних слів,
Забувай про обійми сліпих ночей,
Залиши мені спогади минулих днів.

Більше я не прошу. Що мені треба ще?
Більше я не прошу...

Поділитись сторінкою: