Ночувака

Я не сплю і відчуваю:
Роки марно проживаю.
Де мій милий-чорнобривий,
Щоб зі мною був щасливий?
Ой, повірте, добрі люди,
Із коханим добре буде.
Жартувать із щастям мало,
Серце треба щоб вгадало.

Приспів:
Був у мене ночувака,
Не цілує, не балака.
Ой, пропала моя ніч,
Наче кинула у піч.

А сусіди вбік кивають
Та на мене поглядають.
А я знаю поголоску,
Не відняти більше лоску.
Я сама перехворіла,
Що було - те оцінила.
Не згублю людську повагу,
Буду чуйна на розваги.

Приспів.

Не зчинити щоби лиха,
Запрошу до себе стиха
На вечерю ночуваку,
В хату чаю смакувати.
Научу, як цілуватись,
До дівчат, як залицятись.
Ця наука так не зійде,
До кохання з милим дійде.

Був у мене ночувака
І цілує, і балака.
Не пропала моя ніч,
Не топила в хаті піч.

Поділитись сторінкою: