Як вертав я додому в село

Як вертав я додому в село,
Де дитинство моє одцвіло,
Понад ниви мої і ліси
Промайнула зоря навскоси.

Промайнула зоря,
промайнула зоря,
Промайнула зоря золота...

Чому у ріднім краю, як ніде,
Навіть зірка у ноги впаде.
Мов з долонь материнських зліта
Щастя-долі зоря золота.

Щастя-долі зоря,
Щастя-долі зоря,
Щастя-долі зоря золота...

То не рання зоря молода,
Рідна мати мене вигляда,
Де садами над світом зрина
Яснозора моя сторона.

Яснозора моя,
Яснозора моя,
Яснозора моя сторона...

Доки ниву свою доорю,
Буду в серці носити зорю.
Тут життя мого чиста роса,
Не згоряє зоря, не згаса.

Не згоряє зоря,
Не згоряє зоря,
Не згоряє зоря, не згаса...

Поділитись сторінкою: