Розпрягаймо, хлопці, коні

Розпрягайте, хлопці, коні
Та лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.

Думав я, що справлюсь швидко,
Що близенько тут вода,
Що й посплю ще, поки прийде
Дівчинонька молода.

...Ось уже і ранок скоро,
А води все не видать...
Он уже й дівчина чеше
Буцім воду набирать.

А у мене од лопати
Ручки й ніженьки тремтять,
І немає сил дівчину
Хоч би раз поцілувать.

Подивилась дівчинонька,
Гнівно плюнула й пішла...
Аби щось хоч з мене мати –
То коня мого взяла!

Отаке тому буває,
Хто не знає, де копать,
Хто геологу не родич,
Не дружбан, не кум, не сват.

Розпрягаймо, хлопці, коні
Та сідаймо чаркувать.
А криниченька – підожде,
Бо нема дурних копать.

Поділитись сторінкою: