| |
Не так тії вороги,
Як добрії люди -
І окрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять,
І попросять тебе в хату.
І будуть вітати,
І питать тебе про тебе.
Щоб потім сміятись,
Щоб з тебе сміятись,
Щоб тебе добити.
Без ворогів можна в світі
Як небудь прожити.
А ці добрі люде
Найдуть тебе всюди,
І на тім світі, добряги,
Тебе не забудуть,
Обікрасти не забудуть!
Обікрасти, обібрать
Тебе не забудуть!
Ой, не п'ється горілочка,
Не п'ються й меди.
Не будете шинкувати
Прокляті жиди.
Ой, не п'ється теє пиво,
А я буду пить,
Не дам же я вражим ляхам
В Україні жить.
Ходім батьки-отамани
У Фастов в неділю
Та надінем вражим ляхам
Кошуленьку білу.
Ні, не білу, а червону...
Ходім погуляєм!
Та в пригоді свого батька
Старого згадаєм.
Батька згадаєм!
Полковника фастовського,
Славного Семена.
Ходім брате: не згинете,
Хлопці, коло мене.
В Переп'яті гайдамаки
Нишком ночували,
До схід сонця у Фастові
Хлоп'ята гуляли.
Прийди з того межигор'я,
Наш славний Палію.
Подивися, що той Швачка
У Фастові діє.
Добре діє! У Фастові,
У славному місті,
Покотилось ляхів, жидів,
Не сто і не двісті,
А тисячі. А майдани,
Кров почервоніла,
А оранди з костьолами
Мов свічки згоріли,
В самім замку невеличку
Церковку святую
Не спалено. Отам Швачка
Співа алілуя. Алілуя.
Швачка співа алілуя!
Хвалить господа веселий
І каже сідлати
Коня свого вороного:
Має погуляти
У Бихові, славнім місті
З Левченком укупі,
Потоптати жидівського
Й шляхетського трупу.
Потоптати жидівського
Й шляхетського трупу!
Не так тії вороги,
Як добрії люди -
І окрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять
І попросять тебе в хату.
І будуть вітати,
І питать тебе про тебе,
Щоб потім сміятись.
Щоб над Україною сміятись,
Щоб над українцями сміятись!
Над тобою сміятись, сміятись. Поділитись сторінкою: 
| |
