Нема ні болю, ні жалю...

Нема ні болю, ні жалю,
Не поклонюсь тобі я в ноги,
Лиш думи зрідка окрилю,
І полечу на ці дороги.

Де запліталися сліди,       |
Твої й мої у дні святкові,  |
Поки не чулося біди         |
В сузір'ї нашої любові.     | (2)

Я там наплачусь, наболюсь,
Признаюся, лиш сонцю й квітам,
У них до краплі переллюсь
Душею й серцем не зігрітим.

Можливо лиш вони збагнуть   |
Хоч не посміють запитати:   |
"Ким я могла для тебе буть, |
І ким я не зуміла стати"... | (2)

Поділитись сторінкою: