Раз у похід козак собирався

Раз у похід козак собирався,
Він дівчину свою розважав, -
Про кохання палке, як прощався, |(2)
Він дівчині своїй розказав.     |

- Не сумуй ти, моя чорнобрива,
Я з кривавого бою вернусь,
Як не візьме сирая могила,      |(2)
Я навіки твоїм зостаюсь.        |

І повірила щиро дівчина,
Обіцяння йому віддала.
Де взялася недобра година, -    |(2)
Лиха вістка із війська прийшла. |

Чорнобривого, кажуть, немає, -
Він загинув в кривавім бою,
Люди добрі його поховали        |(2)
У чужому далекім краю.          |

А той хлопець з походу вертався,
Він живий, - то помилка була.
Біг скоріш до дівчини питаться, |(2)
Що забула його, козака.         |

Поділитись сторінкою: