Спогад про дощ

Той давній дощ давно відшелестів.
Той давній дощ, уже він так далеко,
Щщо не дослать до нього і листів,
Не долетять до нього і лелеки.

Той давній дощ на лагідних руках
Тебе поніс удалину від хати.
Далекий дощ, його не догукать,
І солов'м туди не доспівати.

Далекий дощ весняного села -
Поміж віків малесенька хвилина,
Його давно веселка відцвіла
І вже зав'ла кожна крапелина.

І хоч гукай, хоч шли йому листи...
Ні солов'ї не вернуть, ні лелеки...
Та знову дощ сьогодні шелестить,
Мов тихий спогад про дощі далекі...

Поділитись сторінкою: