Українська віра

І Десятинна церква, і Софія,
І золотий Михайлівський собор -
Ви жестом Первозванного Андрія
Між піднебесних здійнялись опор.
Печерська Лавра - Мудра Україна,
І Видубицький тихий монастир,
І Могилянська, з попелу, руїна.
Й Успенський незнищенний богатир.

Приспів:
Боже явлення на київських кручах.
Храми прадавні, мов серця собори.
Дні первозданні, ясні і болючі,
Віри святої, що все переборе.
Пагорби вічні і неосоружні,
Що поставали з чужої навали!
Господи наш, укріпи наші душі,
Щоб українцями в вірі ставали.

На пагорби священі України
Ішли з вогнем і сунули з мечем,
І димом чорним і драконопінним
День заганяли до сумних печер.
І гинула в пітьмі година гожа.
І йшла в неволю наша Мати Божа
В оточенні ікон усіх святих.

Приспів.

О, наша доля древня і пекуча,
А нашу віру Бог сам воскреша.
На київських понівечених кручах
Стоїть вкраїнська зболена душа.
О, наша віра вічна і нетлінна,
З священних круч нам світить далина.
Велінням Божим рідна Україна
Соборною навік наречена.

Приспів.

Поділитись сторінкою: