Марш зауральських українців

За Уралом за далеким наша піснь лунає -
Це Азійська Україна право добуває.
Урал, Алтай, Амур, Ферган і найбільше море
Знають добре українських колоністів горе.

Катерина, суча дочка, московська цариця,
Зграбувала нашу землю, віддала чужинцям.
На Вкраїні нам не стало ні кута, ні хати,
Ми покинули Край Рідний, пішли в світ блукати.

Україна всіх годує, лиш не свої діти,
Що марніють на чужині, мов підтяті квіти.
Висміяли нашу мову, кров і мозок ссали,
У пустиню, тайгу, тундру діток висилали.

Сірко і Тарас Шевченко поет незабутий,
Тут страждали у Сибіру, щоб волю добути.
Ми купили собі право кров'ю і кістками
Жити тут, користуватись лісами, полями...

Поділитись сторінкою: