Осіння райдуга

Я вмиваюсь туманами осені,
Хоч і літо несу на чолі.
Цвіт поліської житньої просені
Бережу наче пам'ять землі.
Все для мене тут рідне і звичне, |
Яснозоро думкам і чуттям,        |
Це Полісся моє споконвічне,      |
Перевите добром і життям!        | (2)

Приспів:
Осіння райдуга!
Осіння райдуга!
Осіння райдуга!
Перевите добром і життям!

А вона ж наче сонце в негоду
По краплині висвічує знов
Кожну стежку мого родоводу,
Кожен зацвіт лугів і дібров.
Все для мене тут рідне і звичне, |
Яснозоро думкам і чуттям,        |
Це Полісся моє споконвічне,      |
Перебите добром і життям!        | (2)

Приспів. (3)

Поділитись сторінкою: