Постукала любов

Він:
Постукала любов у нашу хату,
Як шкода, що у різних ми живем.
Ми сходимось, щоб віддано кохатись,
А потім знову врізнобіч ідем.
Заглядає ніч у наші вікна,         |
Зірочка в очах твоїх сія           |
Ти в моїх обіймах знов розквітла,  |
Жінко найвродливіша моя.           | (2)

Вона:
Постукала любов у нашу хату,
І ми її впустили крадькома,
А серденько не може не кохати,
Коли любов приходить неземна.
Заглядає ніч у наші вікна,         |
Я в коханні признаюсь Тобі.        |
Ти в моїх обіймах теж розквітнув,  |
Усміхнулись очі голубі.            | (2)

Разом:
Заглядає ніч у наші вікна,
Я в коханні признаюсь Тобі.
Він: Ти в моїх обіймах знов розквітла,
Вона: Усміхнулись очі голубі.
Заглядає ніч така медова,          |
Лише нам засвічує зорю,            |
Він: Я Тобі скажу, що ти - чудова, |
Вона: Я тобі це тричі повторю!     | (2)

Поділитись сторінкою: