Угнав Іванко вороне стадо

Угнав Іванко вороне стадо,        | (2)
Не чорне перо, по коничейку,
По коничейку на стайни лежит.

Та й угнав єго на золотий міст,   | (2)
Не чорне перо, по коничейку,
По коничейку на стайни лежит.

Став ся мостойко заламувати,      | (2)
Стало ся стадо затопувати.        | (2)

Жаль і не жаль йму того стадейка, | (2)
А тілько жаль йму того єдного,
Того коника та й вороного,

Що гослосойком стадейко скликав,  | (2)
Що очейками зіройки читав,        | (2)

Що ушейками гірлойки слухав,      | (2)
Що копитцями біл камінь лупав,    | (2)

Що огоняйком слідки замітав,      | (2)
Що гривойкою все поле вкривав.    | (2)

Поділитись сторінкою: